Ви є тут

12Чер

Рекомендації щодо удосконалення законодавства з питань державного оборонного замовлення (ДОЗ)

12 Червень, 2018

Генеральному директору

Державного концерну «Укроборонпром»

пану Павлу БУКІНУ            

                                                          

КОПІЯ:

Міністру Кабінету Міністрів України

пану Олександру САЄНКУ

Голові Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони

пану Сергію ПАШИНСЬКОМУ

 

Щодо удосконалення законодавства з питань Державного оборонного замовлення

 

 

Шановний пане Букін!

Американсько-Українська Ділова Рада (U.S.-Ukraine Business Council/USUBC) спільно з членом нашої бізнес-асоціації Фондом Вільна Україна опрацювала питання за результатами наради, яка відбулася 01.06.2018 у ДК «Укроборонмпром» стосовно розроблення нової редакції Закону України «Про державне оборонне замовлення» (протокол наради від 07.06.2018 UOP 2.12-5222)  і повідомляє наступне.

Американсько-Українська Ділова Рада є приватною неприбутковою професійною бізнес-асоціацією, яка представляє інтереси американських компаній, що працюють в Україні, та українських компаній, які мають тісні ділові стосунки з бізнесом США. Наша організація  сприяє розвитку двосторонніх торговельно-економічних зв’язків через регулярну взаємодію між бізнес-лідерами та політичними елітами  США та України. Серед майже 200 членів нашої організації є всесвітньо відомі  транснаціональні корпорації, великі американські та українські компанії, a також юридичні фірми, зацікавлені у розвитку міцних бізнесових стосунків між США та Україною (www.usubc.org ).

Американсько-Українська Ділова Рада вже зверталась до керівництва країни з рекомендаціями пришвидшити реформу системи закупівель  озброєння та військової техніки (ОВТ) і послуг оборонного призначення, та системи експорту ОВТ, що є також і необхідною умовою для  реформування та розвитку ВПК країни (Звернення Американсько-Української Ділової Ради/USUBC) до Президента України щодо необхідності проведення реформи оборонних закупівель).

1. Стосовно процедури підготовки нового проекту Закону України «Про державне оборонне замовлення».

Вважаємо, що реформування такої складної системи як державне оборонне замовлення (надалі – ДОЗ) має проходити у наступній послідовності:

а) Дослідження процесів існуючої системи, визначення її проблемних місць;

б) Формування нової концепції побудови системи (нової операційної моделі), затвердження концепції проекту нового Закону;

в) Запровадження пілотного проекту з реалізації нової моделі (проведення пілотного проекту може бути регламентовано внутрішньовідомчим наказом чи постановою КМУ);

г) Аналіз результатів реалізації пілотного проекту;

д) Поширення нової операційної моделі на всю сферу правовідносин.

 

2. Стосовно удосконалення планування і формування ДОЗ, укладання державних контрактів та їх виконання.

2.1.  Щодо органу з питань координації державного оборонного замовлення.

За досвідом країн-учасниць Варшавського договору, які вже провели реформування системи забезпечення потреб оборони, в Україні необхідно утворити окремий центральний орган виконавчої влади, що буде координувати питання, визначені на нараді 01.06.2018. Представники експертного середовища вже звертались до керівництва країни з пропозицією щодо створення центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ), який забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику (див. Відкритий лист Прем’єр-Міністру) та наводили детальне обґрунтування для створення нового органу виконавчої влади.

Концепція розвитку сектору безпеки та оборони України передбачає утворення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Теж саме передбачено проектом ЗУ «Про національну безпеку України»; зокрема ст.34 визначено: «Для реалізації державних програм, спрямованих на підвищення обороноздатності держави та розв'язання проблем у сферах безпеки і оборони держави, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, здійснює координацію діяльності з реалізації державного оборонного замовлення, готує проект основних показників державного оборонного замовлення».

Отже, в країні вже як заплановано створення нового ЦОВВ, так і визначено його повноваження  щодо формування та реалізації державної політики у сфері ДОЗ. Слід зазначити, що якщо таким ЦОВВ буде визначено Мінекономрозвитку, то для якісного виконання функцій слід кількісно та фахово посилити існуючий штат службовців МЕРТ (Довідково: на сьогодні функції щодо забезпечення координації заходів у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу забезпечують 7 осіб; щодо виконання функції уповноваженого органу з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення - так само забезпечують 7 службовців  МЕРТ).

2.2. Щодо підвищення рівня транспарентності (прозорості) при здійсненні закупівель за ДОЗ.

Основною проблемою існуючої системи забезпечення потреб оборони шляхом державного оборонного замовлення є високий рівень корупції та надзвичайна закритість доступу до замовлень через надмірне засекречення будь-якої інформації з питань забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань. Засекреченість закупівель сприяє утворенню монополізму на ринку ОВТ, стримує розвиток ВПК та негативно впливає на забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань. При цьому, перегляд системи секретності інформації є логічною складовою реформи системи оборонних закупівель та загальної оборонної реформи.

Таким чином, проблему вдосконалення системи державного оборонного замовлення слід розглядати комплексно, у нерозривному зв’язку зі зниженням рівня таємності у цій сфері. З цією метою до законопроекту необхідно включити відповідні норми щодо внесення змін до ЗУ «Про державну таємницю», спрямовані на зниження рівня таємності.

Другою проблемою є необхідність забезпечення конкуренції  у системі державного оборонного замовлення. З цією метою до законопроекту необхідно включити норми, спрямовані на максимальне зменшення випадків, коли при здійсненні закупівель за державним оборонним замовленням не застосовуватимуться процедури, передбачені Законом України “Про публічні закупівлі”.

Крім того, в законопроекті необхідно чітко визначити процедуру закупівлі за державним оборонним замовленням, коли не застосовуватимуться положення Закону України “Про публічні закупівлі”, забезпечивши під час них дотримання принципів конкуренції, максимального та рівного доступу до участі в таких процедурах вітчизняних виробників продукції оборонного призначення всіх форм власності та іноземних виробників та постачальників.

Також, у законопроекті необхідно передбачити обов’язок  державних замовників звітувати про результати здійснення процедур закупівлі, укладення та виконання державних контрактів з оборонного замовлення (у частині, що не містить державної таємниці). Крім того, законопроектом необхідно передбачити  внесення змін до Закон України “Про доступ до публічної інформації” для зниження рівня таємності та недопущення необґрунтованого обмеження доступу до інформації (наприклад, надання інформації статусу “для службового користування”) про діяльність центральних органів виконавчої влади у сфері державного оборонного замовлення.

Американсько-Українською Діловою Радою спільно з Фондом Вільна Україна вже пропонувалось відповідне рішення (див. за посиланням проект ЗУ).

Поряд з тим, такі заходи вже відображені прямо чи опосередковано в існуючих планових документах:

здійснення відповідних законодавчих змін обумовлено Стратегічним Оборонним Бюлетенем (пункт 2.5.) та визначає поступовий перехід закупівель звичайних озброєнь через державне оборонне замовлення до сфери публічних закупівель («… розширення сфери публічних закупівель Міноборони до звичайних озброєнь та перегляду ролі Державного оборонного замовлення, а також перегляду переліку озброєння та військової техніки, що містять відомості, які становлять державну таємницю»). Відповідальні - Міноборони та Мінекономрозвитку з терміном виконання до кінця 2017 року.

у свою чергу Стратегія реформування системи публічних закупівель (“дорожня карта”) передбачає адаптацію законодавстваУкраїни до правил ЄС щодо визначення правил закупівлі у сфері оборони (Директива 2009/81/ЄС) з терміном виконання до січня 2019 року (відповідальні - Міноборони та Мінекономрозвитку, Антимонопольний комітет, Мін’юст та Мінфін).

2.3. Щодо врегулювання питання імпорту ОВТ замовниками через уповноважені підприємства за договорами комісії та розширення кола суб’єктів імпорту продукції військового призначення.

Проблема в цій сфері полягає як раз у тому, що відповідно до вимог чинного законодавства (Закони України «Про державне оборонне замовлення» та “Про зовнішньоекономічну діяльність”) система закупівель ОВТ за імпортом суттєво обмежена тим, що державні замовники зобов’язані здійснювати її виключно через спеціальних експортерів, більшість яких знаходяться у складі ДК “Укроборонпром”. Внаслідок цього, по-перше, українські військові формування не отримують вкрай необхідні сучасні зразки ОВТ, а по-друге, західні оборонні компанії, що вивчають можливості роботи на українському ринку, дуже стримано ставляться до перспективи інвестицій та передачі технологій, оскільки їм пропонують неприйнятні і невигідні форми співпраці.

За таких обставин, систему закупівель ОВТ потрібно вдосконалено  на законодавчому рівні шляхом надання прав державним замовникам на здійснення повного циклу закупівлі ОВТ за імпортом, без залучення спеціальних експортерів. Так само, Американсько-Українською Діловою Радою спільно з Фондом Вільна Україна вже пропонувалось відповідне рішення (див. за посиланням проект ЗУ).

Що стосується розширення кола суб’єктів імпорту продукції військового призначення, то процедура надання таким суб’єктам повноважень на здійснення імпорту/експорту зазначеної продукції має бути максимально спрощена на рівні законів України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, «Про державне оборонне замовлення» та «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” тощо. При цьому необхідно зберегти регуляторну та контролюючу функції Державної служби експортного контролю. Спрощена система може передбачати скасування зайвого надання повноважень Кабінетом Міністрів України та здійснення згаданими вище суб’єктами імпорту/експорту лише на підставі дозвільних документів Державної служби експортного контролю.

Окремо також слід зазначити, що на рівні законів України не передбачено регуляторних та контрольних повноважень ДК “Укроборонпром” у частині надання погодження для інших суб’єктів господарювання при отриманні повноважень на експорт та імпорт ТВП та ТПВ, та здійснення погодження концерном маркетингу ринку збуту і встановлення зовнішніх цін під час проведення іншими суб’єктами зовнішньоторговельних операцій з товарами військового призначення. Такі повноваження визначені лише постановами Кабінету Міністрів України від 12 липня 1999 року № 1228 та від 8 червня 1998 року № 838, та є невластивими для суб’єкта господарювання. Тому у законопроекті необхідно включити норму щодо заборони будь-яким суб’єктам (крім уповноважених органів влади у встановлених законами випадках) втручання під час проведення іншими суб’єктами зовнішньоторговельних операцій з товарами військового призначення, за умови отримання ними відповідних дозволів від Державної служби експортного контролю. Згадані повноваження в постановах Кабінету Міністрів України від 12 липня 1999 року № 1228 та від 8 червня 1998 року № 838 підлягають скасуванню. Фондом Вільна Україна вже пропонувалось готове рішення (див. за посиланням проект ПКМУ).

2.4. Щодо моделі ціноутворення за ДОЗ.

Продукція оборонного призначення не перебуває у вільному обігу на внутрішньому ринку; при цьому, частина такої продукції виробляється суб’єктами господарювання, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відповідно до закону України «Про ціни і ціноутворення» ціни на таку продукцію повинні бути економічно обґрунтованими, тобто забезпечувати відповідність ціни на товар  витратам на його виробництво.

Станом на сьогодні питання ціноутворення регулюються Постановами КМУ від 27 квітня 2011 р. № 464 “Питання державного оборонного замовлення” в частині встановлення граничних рівнів прибутку у складі ціни, та від 8 серпня 2016 р. № 517 «Про затвердження Порядку формування ціни на продукцію, роботи, послуги оборонного призначення у разі, коли відбір виконавців з постачання (закупівлі) такої продукції, робіт, послуг здійснюється без застосування конкурентних процедур». У разі визначення державним замовником виконавця без застосування конкурентних процедур (закупівля у суб’єкта господарювання, який є єдиним в Україні виробником, або зареєстрований як виробник продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю) застосовується механізм формування ціни відповідно до пункту 26 постанови КМУ від 27.04.2011 № 464.

Однак, існуючий механізм ціноутворення на продукцію оборонного призначення потребує удосконалення: у процесі розміщення та виконання державного оборонного замовлення без застосування конкурентних процедур виникає неузгодженість у встановленні ціни, оскільки діюча нормативно-правова база не в повній мірі забезпечує проведення єдиної цінової політики на державному рівні.

Необхідно максимально запровадити практику укладання договорів за конкурентними процедурами, а у разі відсутності декількох постачальників однакової продукції чи послуг на території України, залучати інопостачальників. Одночасно, зменшенню кількості неконкурентних процедур буде сприяти зниження рівня секретності в оборонних закупівля. Оплата за вартість продукції оборонного призначення має покривати всі витрати на його виробництво та одночасно забезпечувати розвиток підприємств ВПК. Але перегляд змісту Постанов КМУ від 27 квітня 2011 р. № 464 “ та від 8 серпня 2016 р. № 517 має відбуватись з урахуванням наявних податкових, митних та інших пільг для підприємств ВПК.

2.5. Щодо унормування порядку укладення офсетних договорів.

Слід зазначити, що модернізація системи закупівель ОВТ за державним оборонним замовленням у частині спрощення імпорту нерозривно пов'язана з ростом такого способу залучення інвестицій в економіку України, як офсетні (компенсаційні) угоди. Певна кількість країн досить ефективно використовує офсетні угоди для реалізації суміжних завдань (Королівство Саудівська Аравія, Туреччина, Польща, Індія тощо).

При цьому, офсетні угоди жодного разу не були реалізовані в Україні. А внесені в 2016 р. зміни в ЗУ «Про державне оборонне замовлення» щодо необов’язкового укладання офсетних угод під час особливого періоду, введення надзвичайного стану та  в  період  проведення антитерористичної операції (п.4 ст.8) зробило реалізацію офсетної практики ще більш нереалістичною. Вважаємо, що таке положення в ЗУ «Про державне оборонне замовлення» має бути скасоване.

З метою унормування застосування в Україні офсетної практики, законопроект має визначити 1) пріоритетні напрями офсетної діяльності, 2) нижню вартісну межу закупівель продукції військового призначення, з якої виникають офсетні зобов’язання, 3) процентне співвідношення між прямим і непрямим офсетом, а також зустрічною торгівлею, 4) обсяги офсетних зобов’язань, 5) наявність вимоги про надання банківської гарантії належного виконання офсету, 6) порядок оцінки вартості офсетних проектів, 7) застосування мультиплікаторів (коефіцієнтів підвищення) тощо. Механізм реалізації офсету, що буде визначений законопроектом може містити такі форми, як:

• утворення спільних підприємств із виготовлення окремих вузлів, деталей і запасних частин до продукції військового призначення, що постачається в Україну;

• організація збирального виробництва продукції військового призначення, що постачається в Україну, або її окремих компонентів;

• передачі технологій, розробок та «ноу-хау» щодо виробництва продукції військового призначення, що постачається в Україну, а також комплектуючих вузлів і деталей, організації цього виробництва в Україні;

• закупівлі іноземним постачальником оборонної продукції послуг українського виробництва, передачі субпідрядних робіт на її виготовлення українським оборонним підприємствам тощо.

Регулювання всіх питань пов’язаних з реалізацією офсетних угод створить сприятливі умови для суттєвого розширення військово-технічного співробітництва як способу сформувати союзників з західних партнерів, а також сприятиме залучення іноземних інвестицій в Україну через налагодження ліцензійного виробництва сучасних ОВТ в Україні та укладення офсетних угод тощо.

2.6. Щодо контролю за процесом планування, формування ДОЗ, виконанням державних контрактів та використанням бюджетних коштів в рамках ДОЗ.

Станом на сьогодні у сфері контролю за використанням державних коштів на потреби оборони склалась невизначена ситуація. В першу чергу це стосується контролю за процесом планування та формування ДОЗ, та витрачанням цих коштів.

Відповідно до ст.35 Постанови КМУ від 27 квітня 2011 р. N 464 «Питання державного оборонного замовлення», «контроль за виконанням оборонного  замовлення  здійснюють державні  замовники,  уповноважений  орган (Мінекономрозвитку)  та  Мінфін  у межах їх повноважень».

При цьому в Мінекономрозвитку, який виконує функції уповноваженого органу з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення, за цю сферу відповідають 7 держслужбовців. Тобто, для координації всіх 16 замовників з ДОЗ та здійснення контролю за його виконанням МЕРТ має у своєму розпорядженні лише 7 фахівців. Відповідно до офіційної інформації, в 2018 році обсяг фінансування ДОЗ складає близько 21,3 мільярдів гривень державних коштів, та ще додатково такий же приблизно обсяг фінансування під державні гарантії.

А відповідно до ст.3 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» МЕРТ координує і контролює діяльність державних замовників під час розміщення   оборонного   замовлення   та   виконання   державних  контрактів.

Така сама ситуація щодо кадрового забезпечення склалась і в Міністерстві фінансів, але там ще менше фахівців, відповідальних за ДОЗ (при цьому в положенні про Міністерство фінансів взагалі не йдеться про функції у сфері безпеки та  оборони). Спроба навантажити РНБО координуючими функціями в ВПК та ДОЗ не забезпечується ні структурою, ні достатньою кількістю фахівців. Парламентський контроль в Україні на сьогодні не працює. Контроль за використанням державних коштів з боку Державної Рахункової Палати та Держаудитслужби має лише вибірковий характер, та не є завжди якісним.

При цьому, відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» «контроль  за  якістю  продукції,  робіт  і  послуг на всіх етапах  розроблення,  виробництва,  модернізації,  утилізації   та ремонту,  за цільовим використанням коштів, перевірка і узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються  державними замовниками», що нівелює самі принципи здійснення контролю.

За словами експертів, за 2017 рік в затверджені основні показники оборонного  замовлення вносились десятки змін, частина з яких представлялась на засіданні КМУ самостійно замовниками, а не Мінекономрозвитку.  При цьому існуюча система дозволяє практику, коли МЕРТ та Мінфін ознайомлюються лише з частиною документів, що розглядаються під час внесення змін у Постанову КМУ «Про основні показники державного оборонного замовлення».

В теперішніх умовах держава повинна забезпечити для замовників та виконавців  супровід виконання оборонних держконтрактів по ДОЗ та здійснювати постійний моніторинг за витратами в рамках ДОЗ та фінансування ВПК.

Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції є вищим органом у системі органів виконавчої влади та, серед іншого, розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного та науково-технічного розвитку України, здійснює управління об'єктами державної власності, заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України. Тому необхідно переглянути існуючу систему контролю: пропонуємо створити в структурі СКМУ посаду Генерального інспектора для незалежного моніторингу використання коштів в ОПК та системі закупівель ОВТ.

2.7. Щодо погодження пропозиції щодо виконанняробіт оборонногопризначення.

Відповідно до п.4 ст.6 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» «державні замовники   погоджують   з   центральними   органами виконавчої  влади,  до сфери управління яких належать підприємства оборонно-промислового комплексу,  пропозиції щодо виконання  робіт оборонного   призначення   з   метою   максимального  використання науково-виробничого потенціалу  підприємств  оборонно-промислового комплексу України». При цьому таке положення суто умовне, т.я. станом на сьогодні органами управління для підприємств ВПК є лише МОУ, ДКА та МВС, а ДК «Укроборонпром» знаходиться у підпорядкуванні КМУ. Тому вважаємо, що дане положення не працює та має бути переглянуте.

2.8. Щодо включення до основнихпоказниківоборонногозамовленнявійськового майна..

Відповідно до п.5 ст.6 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» «в  умовах  особливого  періоду, у разі введення надзвичайного стану   та  в  період  проведення  антитерористичної  операції  до основних  показників  оборонного  замовлення  може включатися інше військове  майно…». При цьому, термін  "військове  майно", вживаний у значенні, визначеному Законом  України  "Про  правовий  режим  майна  у  Збройних  Силах України", крім ОВТ включає в себе пально-мастильні матеріали,   продовольство, технічне, речове,  культурно-просвітницьке,  медичне, ветеринарне, побутове, інженерне майно, майно зв'язку тощо. Вважаємо, що дане положення має бути переглянуте, так як зазначені види майна повинні закуповуватися відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі».

2.9. Щодо питання власності на виробничі потужності, закупівля яких здійснюється в рамках ДОЗ.

Відповідно до п.2.ст.9 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» «власником  виробничих  потужностей,  створених за державні кошти в результаті виконання оборонного замовлення,  є  держава  в особі    державних   замовників.   Володіння,   розпорядження   та використання,  у тому числі на умовах оренди,  об'єктів, продукції та   потужностей,  створених  в  результаті  виконання  оборонного замовлення,  здійснюється в  порядку,  визначеному  законодавством України,  з  додержанням зобов'язань щодо охорони прав на створені об'єкти права інтелектуальної власності». Дане питання має бути краще унормоване, так як за державні кошти, головним розпорядником яких є Мінекономрозвитку, створюються виробничі потужності на підприємствах ВПК; при цьому власником цих потужностей залишається головний розпорядник коштів.

2.10. Щодо відсутності системи ліцензування для розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї.

Довідково: 28 червня 2015 набув чинності Закон України від 2 березня 2015 № 222-VIII “Про ліцензування видів господарської діяльності” (далі – Закон), яким ліцензування господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї не передбачено. Статтею 3 Закону визначено, що державна політика у сфері ліцензування ґрунтується, зокрема, на принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів  держави та забезпечення безпеки держави. Станом на червень 2015 р. було зареєстровано близько 180 суб’єктів господарювання різних форм власності, що отримали ліцензії на вказаний вид господарської діяльності.

Відміна ліцензування створює ризики неконтрольованого виготовлення та обігу зброї та військової техніки на території України. Поряд з цим, замовники з ДОЗ при виборі виконавці держоборонзамовлення можуть надавати перевагу суб’єктам господарювання, які мають відповідні ліцензії, що в свою чергу створює нерівні умови на ринку.

З метою унеможливлення неконтрольованого виготовлення та обігу зброї та військової техніки на території України, яке буде використовуватися як в нашій державі так і зовні; дотримання Україною зобов’язань перед світовою спільнотою щодо нерозповсюдження зброї відповідно до міжнародних договорів та домовленостей; недопущення погіршення міжнародного іміджу країни, як надійного виробника та експортера якісного озброєння та військової техніки; запобігання загострень техногенної та криміногенної ситуації в Україні, вважаємо за необхідне відновити ліцензування господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї для всіх суб'єктів  господарської  діяльності, що задіяні у виконанні ДОЗ

 

На останок, хочемо ще раз подякувати за ініціативу ДК «Укроборонпром» щодо ініціювання такої важливої реформи. Вважаємо, що запропоновані в цьому листі рекомендації сприятимуть  розвитку ВПК України та розвитку міжнародного військово-технічного співробітництва та виробничої кооперації, розвитку експортного потенціалу, розширенню експортних можливостей, удосконаленню системи державного експортного контролю, подоланню залежності оборонної промисловості від імпорту та інш.

Додатково до цього листа, надсилаємо копію листа на адресу Кабінету Міністрів, який є уповноваженим органом управління ДК «Укроборонпром», та розраховуємо на підтримку та координацію КМУ в такій реформі.

Контактна особа – Михайлов Даценко, [email protected]; тел.: +38 095 369 92 96.

 

 

З повагою,

Морган Вільямс

Президент

 

____________________________________________________________

Додатки:

Рекомендації щодо удосконалення законодавства з питань державного оборонного замовлення:

проводити реформування системи ДОЗ у наступній послідовності: a) Дослідження процесів існуючої системи, визначення її проблемних місць →b) Формування нової концепції (нової операційної моделі) побудови системи, затвердження концепції проекту нового Закону → c) впровадження пілотного проекту з реалізації нової моделі системи → d) Аналіз результатів реалізації пілотного проекту → e) Поширення нової операційної моделі на всю сферу правовідносин;

 

створити центральний орган виконавчої влади, що буде забезпечувати формування та реалізацію державної оборонно-промислової політики з наступними повноваженнями, які серед іншого включають:

формування та реалізацію державної оборонно-промислової політики,

формування, координацію та контроль за виконанням державного оборонного замовлення,

координацію мобілізаційної підготовки національної економіки на особливий період,

формування та реалізацію державної політики у сфері експортного контролю,

виконання функції відчуження та реалізації надлишкового майна з Міноборони та інших силових відомств;

 

переглянути та знизити рівень секретності оборонних закупівель в рамках ДОЗ, а саме:

Зробити публічно відкритими кількісні показники ДОЗ, інформацію про укладені та виконані контракти та їх виконавців;

передбачити, що не буде відноситься до державної таємниці інформація про закупівлю товарів, робіт і послуг для забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань та правоохоронних органів, у тому числі за державним оборонним замовленням;

передбачити, щоб уповноважений орган (МЕРТ або інший уповноважений ЦОВВ) оприлюднював на його веб-порталі інформацію про реєстр виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, що приймають участь у виконанні державного оборонного замовлення;

передбачити, щоб державні замовники з оборонного замовленнязвітували про результати здійснення процедур закупівлі, укладення та виконання державних контрактів з оборонного замовлення (у частині, що не містить державної таємниці) з оприлюдненням звіту уповноваженим органом (МЕРТ або інших уповноважених ЦОВВ) на його веб-порталі;

надати право державним замовникам з ДОЗ на здійснення повного циклу закупівлі ОВТ за імпортом, без залучення спеціальних експортерів;

скасувати невластиві регуляторні функції ДК «Укроборонпром» у сфері експорту та імпорту ОВТ (щодо надання погодження для інших суб’єктів господарювання при отриманні повноважень на експорт та імпорт ТВП та ТПВ, та погодження ним маркетингу ринку збуту і встановлення зовнішніх цін під час проведення іншими суб’єктами зовнішньоторговельних операцій з товарами військового призначення);

максимально запровадити практику укладання договорів за конкурентною процедурою, а у разі відсутності декількох постачальників однакової продукції чи послуг на території України, залучати інопостачальників; переглянути зміст Постанов КМУ від 27 квітня 2011 р. № 464 “ та від 8 серпня 2016 р. № 517 з урахуванням наявних податкових, митних та інших пільг для підприємств ВПК.

скасувати положення п.4 ст.8 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» щодо необов’язкового укладання офсетних угод під час особливого періоду, введення надзвичайного стану тавперіодпроведення антитерористичної операції; комплексно переглянути законодавче регулювання офсетної практики в Україні, та при необхідності закріпити це окремим законом;

удосконалити систему контролю за процесом планування, формування ДОЗ, виконанням державних контрактів та використанням бюджетних коштів в рамках ДОЗ – пропонується створити посаду Генерального інспектора в структурі СКМУ для незалежного моніторингу використання коштів в ОПК та системі закупівель ОВТ;

Переглянути та унормувати ст.6 та ст.9 ЗУ «Про державне оборонне замовлення»;

Розробити та запровадити систему ліцензування для розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї.

 

 

 

[1] https://ukrfreedomfund.org/ua/news/zvernennya-amerykano-ukrayinskoyi-dil...

[2] https://ukrfreedomfund.org/ua/news/vidkrytyy-lyst-premyer-ministru-ukray...

[3] http://blog.liga.net/user/vplakhuta/article/30230

[4] http://www.president.gov.ua/documents/922016-19832

[5] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63531

[6] https://ukrfreedomfund.org/ua/news/fvu-rozrobyv-proekt-zakonu-ukrayiny-d...

[7] http://www.president.gov.ua/documents/2402016-20137

[8] http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/175-2016-%D1%80

[9] https://ukrfreedomfund.org/ua/news/fvu-rozrobyv-proekt-zakonu-ukrayiny-d...

[10] https://ukrfreedomfund.org/ua/news/vplyv-dk-ukroboronprom-na-import-ta-e...

[11] http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/464-2011-%D0%BF

[12] http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/517-2016-%D0%BF

[13] http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/print